![]() |
---|
ВЕЛОПРОГУЛЯНКИ
Цікавитеся велотуризмом? Це той спосіб бадьорого відпочинку, коли головним засобом пересування стає велосипед, чи ровер. Вирушити на оглядини визначних місць або долати гірські стежки, обрати легкий маршрут чи повправлятися у силі й витривалості – під час ваших канікул велопрогулянки можуть стати незабутнім досвідом.
Складність велотурів варіюється від легкої й придатної для початківців мандрівки до доволі важкого фізичного іспиту. Проте всі маршрути влаштовано у такий спосіб, аби підкреслити переваги велоспорту й не оминути задоволення від тихої їзди, а отже, велоподорож є гарною альтернативою звичайним пішим походам.
Варто також зауважити, що велопрогулянки лишаються одним з найбільш дружніх до довкілля туристичних занять, яке принагідно дбає про ваше здоров’я. Умовно можна визначити чотири варіанти велоканікул:
КЛАСИЧНИЙ ВЕЛОТУРИЗМ як зазначено у самій назві, це те, на що не впливає мода, тобто класика з визначеним маршрутом, конкретним місцем призначення й ночами просто неба. Навіть речі, які треба взяти, – приміром, намет і гітара – не відрізняються від тих, що ви берете у звичайний похід. Відрізняється лише те, що ви не йдете пішки, а їдете ровером. Швидкість залежатиме від ваших побажань та загального фізичного рівня групи.
ЗРУЧНИЙ ВЕЛОТУРИЗМ – рівень «комфорт», адже не всім до вподоби ночівля в наметі чи куховарство на ватрі. Цей варіант пасує тим, хто бажає завершити сповнений навантажень день за дещо зручніших умов, аніж у спальному мішку. Після денного маршруту 50-70 кілометрів завдовжки, ви потрапите до містечка або селища, щоб зупинитись в готелі чи мати ліжко й сніданок у місцевих мешканців. Уранці подорож триватиме у напрямі наступного пункту призначення.
ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ ВЕЛОТУРИЗМ а цей різновид пов’язаний із гірським велоспортом чи маунтбайком. Маршрути розподіляються за складністю – можна сказати, що найважчі дорівнюють найцікавішим. Взірцевий маршрут має охоплювати гори, болота та лісові гущавини з розмаїтою рослинністю. Поєднання бездоріжжя, рівних шляхів і природних перешкод – ось основа екстремального велотуризму. Немає потреби зазначати, що ночі минатимуть у наметах.
ЗИМОВИЙ ВЕЛОТУРИЗМ є, мабуть, найнебезпечнішим серед усіх занять з велосипедом. Він відрізняється кількома особливостями. Аби їздити попри кригу та сніг, потрібні не лише особливі зимові шини, але й певні навички. І спати взимку надворі – це не лише про намет, а ще й про спеціальне спорядження. Приміром, про одяг, придатний до виконання різних завдань. Поза сумнівом, зимовий велотур ставатиме іспитом для вашої витривалості.
Відтак ми маємо три пропозиції велоканікул за їхньою тривалістю:
ДЕННА ПОДОРОЖ цікавезна велопрогулянка до визначних місць повз принади довколишньої природи – мандрівка триває щонайбільше один день. Ночівля відбувається у визначеному пункті, від якого ми вирушаємо вранці, аби повернутися туди увечері.
ПОДОРОЖ НА ВИХІДНІ зручна мандрівка, що триває майже два дні з нічною зупинкою приблизно посередині маршруту. Зазвичай ця велопрогулянка розпочинається суботнього ранку й завершується у неділю по обіді.
ДОВГОТРИВАЛА ПОДОРОЖ відчайдушна велосипедна пригода, яка триває від трьох до десяти днів і покаже вам найпрекрасніші місця Закарпаття.
Відповідно до ваших побажань і вподобань, усі три пропозиції тривалості можуть поєднувати риси чотирьох зазначених варіантів велотуризму.








